МУКАЧІВСЬКА ДІЄЦЕЗІЯ

Урочистість Внебовзяття Пресвятої Діви Марії
15 серпня 2009 року

Щороку 15 серпня в Урочистість Внебовзяття Пресвятої Діви Марії сходяться вірні прочани у святинях на Святу Літургію. Вшанування Діви Марії має таку ж довгу історію як саме християнство.

Святкову Службу Божу у м. Свалява в цей день целебрував єпископ-ординарій Мукачівської Дієцезії Антал Майнек, а спільно з ним концелебрували нововисвячений диякон Андрій Кващук, о. Владислав Бісмак СМ, генеральний вікарій дієцезії о. Петро Жарковський OFM, гість з Мурафи - котрий пройшов від Камчатки через Середню Азію аж до Західної України - о. Йосип Свідніцький, вікарій Сваляви о. Антал Міхелс, настоятель о. Роберт Новак та греко-католицькі священики о. Михайло Хваста та о. Андрій, які прийшли разом з своїми парафіянами.

Подвір'я храму було наповнене місцевими та приїжджими. З'їхалися вірники з різних парафій з околиць Сваляви і не тільки, як казав настоятель: "щоб когось не забути, то краще не буду називати, але сердечно вітаю вас всіх!"

"У 1950 році дванадцятий Пій виголосив "ex cathedra" догму про Внебовзяття Марії: "Марія після її життя земного, душею й тілом була взята у славу Царства Небесного." Вона, котра принизила себе в житті земному, була прославлена Господом в Царстві Небесному", - нагадав присутнім єпископ у своїй проповіді.

Звертаючи увагу присутніх на святу постать Богородиці ординарій закликав брати приклад з Неї, адже "Марія так само, як і ми була людиною і тому вона така близька і рідна для нас. Життя Марії дуже схоже до нашого життя. І в неї були щоденні турботи, щоденні страждання."

На завершення єпископ Антал Майнек згадав святих отця Піо та мати Терезу, які жили в минулому столітті та "показали своїм життям, що справжня любов, неможлива без страждань... Марія це показала від народження Спасителя аж до його розп'яття на хресті. Вона цілим своїм життям, однозначно вчить нас, що з допомогою Святого Духа, ми також можемо наслідувати Ісуса і жити згідно з його Євангелієм." На прохання настоятеля о. Роберта Новака на закінчення Святої Літургії єпископ-ординарій посвятив статую Діви Марії, що буде встановлена біля парафіяльного будинку.

Довго ще лунав спів хору, що супроводжував Месу на українській та угорській мовах, а привітні парафіяни пригощали приїжджих, щоб підкріпились перед тим, як розійтись.

влас. кор.

<   С Т А Т Т І

МУКАЧІВСЬКА ДІЄЦЕЗІЯ

"Життя у братській спільноті є першим та найдієвішим проголошенням Євангелія" (бр. Мартінез)

8 серпня у монастирі сестер-домініканок вже від ранку був великий шум. Триденне духовне підготування, що ми здійснили, завершилася святом нашого засновника святого Домініка. Від самого ранку приходили сестри третього ордену св. Домініка - терціари, щоб приготували смачненьке, тістечка та фрукти, щоб після духовної поживи, котру мали люди прийняти на Службі Божій, могли підкріпити і своє тіло.

Служба Божа, в якій взяли участь шість священиків, почалася о 11 годині. Перед службою, роздумами таїнств святого розарію та їх контемпляцією, ми старалися стишити своє нутро, відновити стосунки з Богом, витрусити порох, який заважає нашим очам бачити Христа таким, яким Він дійсно є, та водночас не дає розпізнати Його у наших ближніх. Так, внутрішньо приготовані, ми почали славити Пресвяту Жертву служби Божої. Головним целебрантом був о. Петро Жарковський, а проповідником о. Бенедикт. Його проповідь торкнулася багатьох, хто прийшов разом з нами відзначити це свято. Кожен знає, що таке сіль та її властивості у звичайному житті, а о. Бенедикт нам пояснив її використання у духовному житті, при проповідуванні та щоденному переживанні радості і турбот. Без солі їжа, що готуємо, не має смаку, відчуваємо її нестачу навіть там, де цього не чекаємо.

Сіль використовують до м'яса, щоб його законсервувати, щоб не зіпсувалося. Ми також, якщо хочемо, щоб наше життя було наповнене, гарне, гідне, маємо щодня додавати якоїсь солі, яка додасть смаку та життя нашим словам і вчинкам, які іноді без смаку, без внутрішньої сили, що перемінює та розпалює, чи будить до нового життя. Однак сіль, як казав о. Бенедикт, сама по собі не має значення, чи приємний смак… Свою цінність виявляє тоді, коли до чого-небудь додасться та приправить це. Отже і ми, якщо залишимо знання чи здобутий досвід тільки для себе, не принесуть жодного врожаю, але коли будемо поширювати їх і навчати інших, та поділимося з іншими тим, чим Бог нас обдарував, це принесе стократний урожай.

Під час розмови з іншою людиною не йдеться про те, щоб ми говорили тільки для підтримання розмови, але щоб ми уважно слухали і шукали слова та жести, які знатимуть як відкрити нашу надію... , які будуть направлені на пошук єдиної Правди, за котрою тужить кожна людина.

Служба Божа була прикрашена гарним співом та супроводом Аліка Тулюка з Івановець, а також дітей з Мукачева. Після Служби вірники були запрошені на невелике підживлення, яке було підготоване з любов'ю та жертовністю наших сестер-терціарок.

Нехай Бог своїм благословенням стократно поверне всім, хто нам в який-небудь спосіб допомогли так гарно пережити свято нашого ордену. І не забуваймо: Іди і кажи, до вподоби і ні.

с. Лідія Тімкова ОР

<   С Т А Т Т І

МУКАЧІВСЬКА ДІЄЦЕЗІЯ

Перше Святе Причастя в Кобалевиці

В неділю, 16 серпня в с. Кобалевиця, що є філією нашої Довжанської парафії на святій Месі шестеро дітей вперше прийняли Ісуса до свого серця під видом хліба і вина. Це є важлива подія в житті кобалевицької римо-католицької громади, оскільки вже декілька років поспіль тут не було першопричасників. Протягом декількох місяців підготовки з нашим о. Адріаном, глибше пізнали Ісуса не лише діти, що готувалися до сповіді та до Євхаристії, а і їхні батьки.

В своїй проповіді духовний отець навів приклад з відомої казки про рибалку та золоту рибку, яка мала виконати йому три бажання. Зробивши паралель з нашим духовним життям, о. Адріан звернув увагу на те, що Ісус - "рибалка", має до першопричасників і до всіх нас "його золотих рибок" не три а десять бажань, якими є Десять Божих заповідей. Приймаючи Ісуса в святих таїнствах покаяння та Євхаристії, наші першопричасники і всі ми, матимемо силу відважніше виконувати ці Ісусові "бажання".

Пилип Віктор

<   С Т А Т Т І

МУКАЧІВСЬКА ДІЄЦЕЗІЯ

Царице Неба і Землі, молися за нас!

22 серпня Церква відзначає день Діви Марії - Цариці, яка є покровителькою Кобалевицького римо-католицького храму. З цієї нагоди в неділю 23 серпня в Кобалевиці відбулася відпустова св. Меса. Головним целебрантом був отець Владислав Бісмак СМ, який приїхав з Харкова, святкову проповідь виголосив отець Бенедикт Щербан OFM, з Середнього. Разом з ними концелебрували о. Микола Добра СМ, та наш парох о. Адріан Коваль.

Крім місцевих прихожан в урочистій Службі Божій брали участь вірні з Довгого, Лисичева, Сваляви та гості з інших куточків Закарпаття.

Основною думкою проповіді о. Бенедикта було те, що Діва Марія, будучи людиною, завдяки своїй покірності та виконуючи Божий план у своєму житті, сталася Царицею над всім створінням на небі і на землі. Отець заохотив нас більше прибігати до нашої Цариці, і черпати з її прикладного життя з Богом.

На закінчення кожен з присутніх отримав Боже благословення, яке допоможе нам глибше замислитися над собою, і більше наслідувати покірну Діву з Назарету.

Пилип Віктор

<   С Т А Т Т І

ВАШІ ЛИСТИ

Оповістка про відпочинок у Криму

Слава Ісусу Христу улюбленій газеті і її читачам. Дозвольте розповісти оповістку про відпочинок в Криму, про проведених 13 днів на морі, з яких 4 неповні дні в поїзді.

Відпочинок - це спосіб релаксування, це з користю проведений час з рідними, друзями. Саме наприкінці літа, молодь Фрідяшівської парафії в кількості 21 особи, відпочивала в прекрасному, древньому, багатому на історію курорту - Крим. Гостювали ми в теплій Ялті - на Південному березі Криму, яка розташована між Сімферополем і Севастополем у парафії о. Павла під Церквою Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії. Тож була можливість щоденно бути присутніми на Святій Месі, яку відслуговували о. Павло, о. Петро та брат Павло та звісно наш о. Сворад. Також щоденним атрибутом була молитва Розарію, особливо нам сподобалось вшановувати Діву Марію біля її гроски. Близьким було море, яким ми щоденно насолоджувались, та де вкінці дня мали можливість прогулятись набережною.

Хоч були ми тут неодноразово, але й цього року цей відпочинок нас духовно і тілесно збагатив. Мали можливість відвідати Херсонес - колиску християнства, де похований Климент, невеличке місто Алупка у підніжжі гори Ай-Петрі, де розташований Воронцовський дворець з прекрасними парками, Балаклаву - цікаве оборонно-морське місто, Форос - сама південна точка Криму, де гордо стоїть на скалі 400 м церква Воскресіння Христового, збудована у візантійському стилі з особливою технікою укладки, яка нагадує московські церкви XVIII ст. Також звивистими дорогами відвідали вершину гори Ай-Петрі. Тут ніби інший світ, такий чудовий, незвичний. Милувались верблюдами та покірними осликами. А який чудовий краєвид стелиться з цієї кримської вершини - безмежне море, яке омиває прибережні зони Криму, зливається з безкраїм небом. І ця панорама ніби в тебе на долоні, як дивишся з гори.

Незабутньою була прогулянка по морю на катері, де нас вітали крикливі чайки та з якого нас ознайомлювали з прилеглими дворцями, храмами, санаторіями, де відпочивають особливі категорії професій як авіатори, атомники, таможники.

Простори Лівадії, що містить Великий дворець в стилі епохи Відродження у красивому парку, що нараховує 400 видів дерев та чагарників. Саме в цьому дворцю відбулась конференція голів трьох союзних держав у 1945 р. Також в передостанній день брат Павло провів з нами екскурсію по храмах Ялти.

Так, як кожен ранок починає день, який приймаємо з Божих рук, то він починався ранніми молитвами-хвал, потім сніданок, море (то як не було екскурсії), обід, конференція, підготовка на літургію, молитва Розарію, Свята Меса, прогулянка, вечеря, вечірні молитви та міцний сон до недалекого ранку.

Наші щоденні конференції, які проводили з нами наш духовний отець Сворад та сестрички Лідія з Марією, були присвячені одному з біблійних героїв, яким був Павло (в честь закінчення року святого Павла). Тож духовний відпочинок проводили, вирушивши у мандри, з цим апостолом народів. Подорож була далекою, сягала часів Діянь апостолів.

Дуже цікаво був побудований сюжет конференції. Спочатку ми бачили частинку фільму про Павла, а потім ми роздумували й обговорювали переглянуті частинки, вчились користуватись Біблією, знаходили окремі цитати з Діянь апостолів та Послань. Це було не тільки переказом побаченого, але й прожиття важливих і сьогодні тем життєвої дороги і Павло був нашим супутником. Він давав нам відповіді на визначення любові, якою вона має бути, хоробрості, завзятості, прикладу гідного християнина, взірця жертовності, чесності і відданості Божій волі, свого нелегкого покликання - проповідувати воскреслого Христа. Саме йому об'явився Ісус, установивши його за свідка перед усіма народами.

В передостанній день був організований вечір-семінар узагальнень і вражень від табору, де наша молодь в рамках 4 пунктів (які відгуки з лагеру; що тобі каже ап. Павло; що можу взяти з ап. Павла та які теми можна розглянути на подальших конференціях) поділилась таким свідоцтвом:

Ірина: Цей лагер дав можливість познайомитись з чудовими людьми, під час конференцій ми навчились бути командою, дізналась багато цікавого з життя ап. Павла. Він нам каже бути милосердними до кривдників, пробачати образи, не мати глухе серце, жити в покорі. Для себе можу взяти його вірність, здивована силою духа Ісуса Христа, яка вела Павла на його місійних дорогах. Павло дає урок гордості у випадку, коли його підносили і славили і поклонялись як божеству, коли той зцілив каліку,то і наказав, що це Ісус через нього, а не він. Павло - це людина, в якій поєднана скромність, мужність і відвага. Я б хотіла, щоб на майбутніх конференціях ми розглядали такі теми: проблеми сьогоднішньої молоді, конфлікти між батьками та дітьми, як знайти компроміс під час сварки, ставлення до дітей-сиріт, калік, неповноцінних людей, допомога голодуючим і злиденним.

Сергій: Дехто з людей ні разу не був на морі, тож я вдячний Богу, що ми змогли так гарно відпочити. Мені дуже сподобався цей табір. Кожного дня ми багато приділяли уваги ап. Павлу. Я зрозумів, що завдяки прикладу Павла, що яким би ти не був щодо віровизнання, якщо ти дійсно віриш в Ісуса Христа і приймаєш Його до свого серця, то після смерті отримаєш життя вічне. Від ап. Павла можу для себе взяти його силу волі і правдиву віру. Коли йшов проповідувати, він не знав, що на нього чекає в Римі, куди прагнув йти, але йшов, бо це було його завданням - нести Добру Звістку Воскреслого Христа. На подальших конференціях хотів би розглянути глобальні проблеми людства.

Беата: Я дізналась багато цікавого про ап. Павла, познайомилась з новими друзями. Апостол Павло наділяє нас надією, вірою в Христа, додає нам впевненості. Проведений час на морі, в різних визначних місцях - був надзвичайний. Теми для конференцій які я б хотіла прослухати: якими є умови для покращення релігійності в спільноті та головні проблеми молоді України.

Василь: Апостол Павло закликає нас, щоб ми були вірними своїй вірі, а ще, щоб дотримувались Закону любові. Мене вразило при перегляді фільму, як Павло чинив чуда в ім'я Ісуса Христа. Я б з радістю на майбутніх конференціях дивився життя інших героїв Біблії.

Ельвіра: Прекрасний лагер, дружня атмосфера. Апостол Павло, який був головним героєм конференцій, говорить нам, щоб ми любили один одного, знали вибачати, вміли довіряти. Собі можу взяти такі його риси: чесність, ревність і справедливість. Послухала б тему про покликання.

Мікі: Мені сподобався шлях святості ап. Павла. Я собі від нього можу взяти те, як навернутися до Господа, повірити в Нього, жертовності заради інших. Найбільш, що я можу для себе взяти є сталість Павла у вірі - він слухав Господа, став святим і закликав до істинної віри у Воскреслого Ісуса Христа і наголошував на вічне життя з Ним. Дуже мені сподобався лагер, він мене укріпив духовно, ще й фізично набрався сил. Я б хотів, щоб на наступній конференції була розглянута тема Подружжя і які можна заходи застосовувати між подружніми парами, щоб не тільки між молоддю розвивати діалог товариства, але й розглянути проблеми в молодих сім'ях.

Воліка: Апостол Павло мені говорить, що я теж повинна проповідувати Ісуса своїми вчинками і показувати приклад там, де я є (робота, вдома, між друзями), ревно працювати і бути відданою Ісусу, як Павло. Випромінювати промені любові, бути стриманою, вміти молитися і робити особисті адорації в тиші. Лагер мені сподобався насиченою духовною програмою, запам'яталось виготовлення розарію і молитва біля гроски Діви Марії. Теми, які мене цікавлять є: родина, відносини між батьками і дітьми, життя Діви Марії.

Микола: Мені дуже сподобався цей християнський лагер, бо вчились бути добрими, Павлової любові та навернення до Ісуса Христа. Павло мене зацікавив тим, як він змінив своє життя з переслідувача на ревного проповідника. Я б взяв для себе його завзятість. Ми багато цікавих місць відвідали, особливо мені сподобалась вершина Ай-Петрі.

Оленка: Апостол Павло є проповідником віри в Ісуса Христа. Він закликає нас бути милосердними один до одного, любити, виконувати Божі Заповіді. Пройшовши нелегку життєву дорогу, ніколи не падав духом, бо бачив перед собою Воскреслого Христа. Так і наше життя має бути міцним свідоцтвом на дорозі зла й добра життя. Наша нагорода - небо. Від Павла за взірець можу взяти велике терпіння, якого в наш час дуже бракує і в круговороту справ життя часу не хватає, тож віра слабне, і людина від Бога віддаляється.

Ян: Я для себе можу взяти від Павла надію на спасіння. Апостол Павло закликає нас до подорожі в надії на Бога. Мені дуже сподобався відпочинок в Ялті, в якому ми відвідували море, цікаві конференції та екскурсії по визначних місцях. Дуже добре відпочив, багато дізнався і з друзями нагулявся.

Валерій: Ніколи не пізно навернутися, головне повірити і йти з вірою до кінця. Від ап. Павла я собі можу взяти його незламну надію, сильний дух. Маю незабутні враження від цього лагера, це найкращий з усіх попередніх. Дуже сподобались служби Божі, екскурсії, а найбільше мене вразила доброта сестричок і о. Сворада. Всім дякую за класний відпочинок.

Атмосфера була справді чудовою, радісною, дружньою, духовною. Всі ще сильніше подружились, в кожного розкрились хороші риси. Особливо приємним було спілкування з Мікулашом (новий товариш з Ужгороду), який конференції узагальнював символічними малюнками на плакаті, що висів на видному місці в нашій залі увесь час нашого перебування. Яке чудове християнське життя, яким цінним є для цього життя Слово Боже, воно з'єднує нас у одну парафіяльну сім'ю, вчить любити один одного, співпрацювати з нашим Небесним Отцем і так давати добре свідоцтво християнської родини для оточуючих.

Велика подяка організаторам цього відпочинку. Особливо нашому духовному отцю Свораду, сестричкам, о. Павлу за теплий прийом, Господу Богу за сонечко, яке нас милувало весь час відпочинку, кухарям, якими були почергово ми, і всім, хто супроводжував нас молитвами.

Ось оповістці кінець,
Хай Господь кожного благословить,
Дасть радості вінець.
Відпочинок - чудовий і потрібний час,
До нових справ, звершень в родині, школі,
Вересень закликає нас.
Всіх з новим навчальним роком, хай Дух Святих осінить учнів і вчителів

Молодь з Фрідяшова

<   С Т А Т Т І

ВАШІ ЛИСТИ

Відпочинок в Округлій

У понеділок, 8 червня цього року, ми їхали у табір, розташований у селі Округла Тячівського району. Дорога до очікуваного місця була захоплюючою. Під час поїздки ми зупинялися на Червоному полі, яке нам подарувало незабутнє враження. Також наш другий батько о. Сворад розповів нам дуже захоплюючу історію, яка нас ще більше вразила. Під час подорожі ми дуже здружились та стали однією сім'єю. А ще побачили багато цікавого... Всіх дітей було 25, а ще дві мамки і одна бабуся, о. Сворад та с. Лідія.

Ми вже не могли дочекатися, коли вже приїдемо, але раптом автобус зупинився і ми побачили наш дім, у якому проведемо тиждень.

Першого дня ми, не довго думаючи, пішли розпаковувати речі, а пізніше пішли у церкву, де помолилися за щасливу дорогу. Після Служби Божої та вечері с. Лідія провела з нами катехизу на тему: "Створення світу". Зовсім стомлені за цілий день помолилися вечірню молитву і пішли по своїх кімнатах.

На другий день всіх діток поділили на 5 груп. Капітанам команд дали завдання вибрати назву команди з синів Якова, яких було 12. А першим завданням груп було відповісти на тему "Створення світу". Всі групи чудово виконали завдання і на кожного чекав невеличкий, але дуже цікавий подаруночок. Після таких веселощів о. Сворад провів Службу Божу. Потім ми весело грали у волейбол, футбол і бадмінтон, після чого нас чекала смачна вечеря. Повечерявши, кожна група мала своє завдання, яке всі радо виконували. Потім ми ще помолилися розарій і дякували Богу за прожитий день.

Третій день видався досить важким - встали о 7 год. ранку, радо пішли до церкви, а після сніданку - на найвищу гору в тячівському районі. На жаль ми не дійшли, бо нас застав дощик. Отож повернулись. Ввечері старші дівчата вивчали українські народні пісні у супроводі гітари. Було дуже весело.

Четвертий день був не менш цікавим. Отець Сворад провів катехизу на тему: "10 Божих Заповідей". Ми дізнались дуже багато цікавого. Після обіду на полянці групи змагалися між собою. Всім дуже сподобалося.

За цілий тиждень ми робили багато різних конкурсів, в яких ми виробляли багато цікавих речей, наприклад, прапори, розарій, малювали на каменях свої імена, а також виробляли з пластиліну Ісуса та робили для Нього колисочку, а потім понесли всі ці дари в церкву.

Останній день ми присвятили прибиранню нашого будиночку, де ми прожили цілий тиждень. Здавалось, що тільки вчора ми приїхали, а вже треба було повертатись додому.

Віщак Каріна

<   С Т А Т Т І

ВАШІ ЛИСТИ

Ой, не будем все лем бановати, тай поїдем в Крим позагоряти!

Минулого року в нас сяйнула ідея: "А давайте на Духовну віднову поїдемо у Крим!?" Не довго думаючи, ми відповіли: "А чому б і ні!" Так вже за рік ми почали готуватися до цієї поїздки. Дехто відкладав гроші, хтось шукав спонсорів і вже складав програму. Навесні вже була узгоджена дата виїзду і всі з нетерпінням на неї очікували.

Ось настав день 20 липня, всі з чемоданами, та добрим настроєм сідали в автобус. Подорож почалася молитвою Св. Розарію… По дорозі ми зупинилися на Святу Месу в Санктуарії Летичівської Богоматері, набравшись сил - знову в дорогу зі співом пісень, молитвою та жартами. На наступний день ми доїхали до місця перебування. Розклавши речі нас вже ніщо не могло втримати і всі гайнули на море. Всі були дуже задоволені, бо більшість з нас перший раз побачила морські краєвиди.

Повірте, захід сонця там чудовий!

Кожний ранок починався зарядкою, яку вела відповідальна група, а після, як всі вже прокинулися, разом йшли привітатися з Ісусиком в Пресвятій Євхаристії, перед якою наш семінарист Женька Фізер роз'яснював нам по - частинах Святу Літургію (велике тобі ДЯКУЄМО, нехай Господь тебе винагородить). Далі сніданок і конференції, якими о. Роберт Новак кожного дня збагачував нас, піклуючись і турбуючись про нашу духовність. На цих конференціях ми почули багато чого нового і цікавого. Теми лекцій були різноманітними і актуальними в нашому житті.

Пороздумувати над Св. Письмом та почутим ми мали змогу у праці в групах, на чолі з нашими аніматорами. Після обіду всі дружньо йшли на пляж, де загоряли, плавали, ловили хвилі, збирали ракушки, створювали різні фігури та споруди з піску, закопували один одного в пісок (не назавжди звичайно ))), лише для фото) і залишали там свою зайву енергію. Після вечері кожна група по - черзі мала приготувати веселу програму, на яку також запрошували наших сусідів із м. Городок, Хмельницької області, з якими були раді познайомитися! Фантазії ніхто не "зажав", тому веселити всіх чудово виходило! Дякуємо "Морським свинкам", "Медузам", "ББС(банді бабів свалявських)" за веселі вечори,а групі "Шо йо, то йо" за безкоштовний єдиний концерт )))!!! "І так динь поза динь, їло би ся, пило би ся каждий динь..." )))

Ще під час перебування в Криму ми мали змогу відвідати м. Севастополь, де каталися на човнах по бухтах, роздивляючись кораблі, яхти, човни… Не обминули і місцевий дельфінарій, де подивилися чудову виставу морських котиків та дельфінів і мали змогу з ними сфотографуватися.

Дуже швидко промайнули ці дні Духовної віднови. Хвилини прощання і знову чемодани і дорога…Ще скористалися нагодою - заїхали в Євпаторію, докупили сувеніри, які ще довго будуть нагадувати про морську солону воду, смак якої ми відчуваємо і до сьогодні)))

Хочемо подякувати о. Роберту і с. Сюзанні, які доклали великих зусиль, щоб ця поїздка відбулася. Знаємо, що це принесло вам багато клопотів і "жертвічок", тому випрошуємо Божих благодатей у Вашій праці! Також дякуємо т. Наталці та т. Моріці, без яких ми б точно не витримали, бо саме вони підкріпляли нас смачною їжею, та лікували, якщо щось боліло. Велика подяка п. Анні, яка гостинно прийняла нас у своєму домі! Дякуємо всім, хто як-небудь допоміг нашій подорожі.

Нехай Господь Вас благословить і дарує Вам те, що дійсно необхідно у Вашому земному житті! А Вам, небесні Батьку і Мамко дякуємо за благословення, віддаючи наші сердечка!

Улман Клара, м.Свалява

<   С Т А Т Т І

ВАШІ ЛИСТИ

Зустріч "маріанців" у Словаччині - 2009

Думаю, ви вже знаєте, що означає ВММ - це Вікентійсько-Маріїна молодь, "біле військо" Марії, а між своїми - "маріанці". Бог дав нам милість зустрітися з нашими братиками і сестричками "по духу" у чудовому словацькому містечку Тврдошін. Такі зустрічі проводяться кожні два роки задля того, щоб поглиблювати Вікентійський дух, щоб полум'я, яке Господь запалив в кожному з нас, не погасло… На цій зустрічі була присутня молодь з кожного куточку Словаччини, а також Франції, Польщі і навіть з Іспанії, де знаходиться "центр і серце" ВММ, ну, і звичайно, ми, молодь із любого Закарпаття.

Перше, що нас дуже вразило, це була висока організація, що дуже допомогло зосередитись на меті нашої зустрічі. Гасло звучало так: "Бог хоче довірити тобі істинне послання". Для цього на кожну ранню молитву було придумано якийсь символ, наприклад, написати на крапельці те завдання, яке можеш, хочеш, або відчуваєш, що можеш зробити для своєї спільноти, потім ми клали її до зробленого колодязя, щоб "люди могли напитися з кожного одного з нас, щоби ВММ була джерелом любові для інших", так кожного дня щось інше. На кожну Святу Месу одна з груп ВММ приготовувала жертовні дари, молитви, докладаючи до цього всі свої можливості та фантазії.

Добре, почнемо з самого початку. Після всіх реєстраційних питань та вечері, ми мали змогу подивитися красиву пантоміму про створення людини з думкою на тему: "Бог хоче довірити тобі істинне послання". Після пояснень та питань до пантоміми, всіх учасників привітав народний директор ВММ на Словаччині - о. Томаш Брезані СМ (до речі, на такій чистій українській мові, що ми навіть подумали, що він "наш"), сестра-координаторка ВММ - Беата Касашова та новообраний головний керівник ВММ на Словаччині - Штефан Стрєшка.

На другий день після обіду ми мали workshop, одна з яких була на тему: "Він і вона", яку проводила пара з "Ліги Подружь Подружжю", що розказували про важливі питання дошлюбного життя та відповідали на задані нами запитання. У цей же день на нас чекав сюрприз: виступ акапельної групи "Close Harmony Friends". Вони створили чудову атмосферу! Між ними співає переможниця словацького варіанту програми "Шанс", з якою ми маємо навіть фото. Ну, ми ж із Закарпаття, нами всяде повно ))). Група 2 рази виходила на біс і тоді їх головний басист сказав, що ще його бабка була членкою ВММ! Це був чудовий вечір! Після вечері ми мали зустріч з ректором каплички з'явлення на Рю де Бак в Парижі - о. Бертрандом Понсардом СМ, котрий розказував нам про Чудотворний медальйон, про початки з'явлень та чудеса після них, а після - до ранку була адорація, поклоніння Ісусику у Пресвятих дарах.

В неділю на Святій Месі о. Томаш видавав сертифікат про закінчення школи аніматорів ВММ. Це досить серйозний "листочок", який треба заслужити, провчившись два роки на спеціальних курсах. Після обіду організатори повезли нас на екскурсію по Оравській дамбі до місця під назвою "Slanicky ostrov umenia", де колись у 1953 році було затоплено 5 селищ. Тепер там знаходиться узбережний непрацюючий храм, в якому розташована експозиція "Традиційна різьба та малювання", датована XVIII і XIX ст. Після повернення на нас чекало свідчення одного юнака, про його перебування на Гаїті, про поширення компанії "Бій проти голоду", та виступ прекрасної групи "Jeno's brothers" ("Погода"), що презентували свій новий диск "Атмосфера". Після - танці-шманці.

Якщо швидко це все окреслити, то перше, що можна сказати про зустріч, це те, що там присутній живий Дух! Вся зустріч добре продумана, спланована, зроблена так, що на першому місці є Ісус Христос. Всі конференції, свідчення, виступ "Jeno's brothers" з танцями - для Ісуса… Все свідчило, що Христос є між нами! Як прекрасно бачити, що молодь прагне жити в Маріїнському дусі, що багато молодих йде на Св. Причастя, що для них важливо те, що вони ХРИСТИЯНСЬКА МОЛОДЬ!!! Як цього нам бракує, дорога молодь, бути добрими Божими дітьми...

Тут ми дійсно знайшли нових друзів, котрі питали нас про Україну, про те, як ми живемо тут Вікентійсько-Маріїним духом, як свідчимо своїм життям, що Христос є нашим Богом! Приємно те, що про нас цікавляться, думають і моляться про нас. Яке чудове життя з Богом!

Після закінчення офіційної програми та прощання з новими друзями, нас забрав дорогий отець Штефан Фабрі. Завдяки його допомозі та бажанню, ми побували в старовинному Оравському замку, де неможливо не замилуватися прекрасними краєвидами на всю околицю та поплавали в чудовому аквапарку. Дякуємо Вам, отець Штефан, за ту любов і терпіння :, які Ви подарували нам, за ті незабутні спогади, які залишаються після проведених разом днів. Надіємося, що колись і ми зможемо віддячити Вам за Ваше батьківське тепло.

В особливий спосіб дякуємо ведучій ВММ у Сваляві – нашій с. Сюзанні. Завдяки їй та її молитвам ми без проблем отримали візи, більше дізналися про життя та дух рідних маріанців за кордоном, познайомилися з достоїнствами Словаччини. Дякуємо її мамі та всій великій і щирій родині за теплий прийом. Недаремно кажуть, що українці та словаки - побратими, лише розділені кордоном.

А також спасибі всім організаторам зустрічі ВММ у Тврдошіні, народному директору ВММ на Словаччині о. Томашу Брезані, сестрі-координаторці ВММ Беаті Касашовій та новому головному керівнику ВММ на Словаччині - Штефану Стрєшка! Бажаємо Вам ще більше Божого благословення та сили для доброї справи, яку чините в ім'я Господнє!

Нехай Господь завжди веде всіх нас за руку. Бог хоче довірити кожному з нас істинне послання в наших парафіях, спільнотах, родинах, школах, університетах… Дозвольмо Йому, дорога молодь Закарпаття, щоб Він увійшов до наших сердець. "Будьмо для Ісуса всім, чим тільки зможемо бути!"

Свалявські маріанці-учасники,
10-15 липня 2009 р.

<   С Т А Т Т І

ВАШІ ЛИСТИ

"...з душею та тілом була взята ангелами на небеса"

Ave Maria! Вітаємо всіх читачів ми, молоді свалявчани! Щороку на різних парафіях святкуються Престольні свята. Ну і звичайно ми не прогавили свого ))). Це був особливий день, повний Божого благословення, адже ми святкували Внебовзяття Пресвятої Діви Марії - нашої Мамки та великої заступниці на небі!

Радував своєю присутністю та служив Святу Месу наш отець - єпископ Антал Майнек, вікарій нашої дієцезії - о. Петро Жарковський, наш парох о. Роберт Новак та новий каплан о. Антал, о. Владислав, нововисвячений диякон Ондраш (дякуємо за переклад), греко - католицькі настоятелі м. Сваляви - о. Михайло Хваста та о. Андрій, особливим гостем був о. Йосип Свідніцький. Велика подяка всім гостям, які прийшли на цю урочистість, а саме: греко - католицьким вірникам м. Свалява та с. Неліпине, нашим вірникам - сусідам з с. Драчина, Грабівниці та с. Довге, а особливо вірникам с. Підполоззя.

Так, як погодка нас не підвела, а навпаки радувала, то Свята Меса проводилася на подвір'ї парафії, під час якої була освячена статуя Пресвятої Діви Марії, яка згодом буде виставлена перед парафією. Дякуємо всім, хто приготував, та прикрасив це свято для Марії у свій спосіб, бо ми всі обдаровані різними талантами : хтось смачно готує, хтось міцно будує, ще хтось офіціант в душі, а інший музикант... ))) Об'єднавши зусилля, нікому не важко і всім приємно. Дякуємо всім, хто духовно у своїх молитвах підтримав нас. Будьмо смиренні та покірні в наших серцях, як Марія! Довірмо і віддаймо все в руки Господа і скажімо Йому: "ТАК"!

Молоді свалявчани

<   С Т А Т Т І

ВАШІ ЛИСТИ

Що ми знаємо про природне планування сім'ї?

Здається, що на перший погляд це дивне запитання, так? Планування сім'ї, та ще й природне! Звичайно! Ми ж про таке взагалі не розмовляємо! Поверхнево щось - десь почули від батьків, чи в школі, то навіщо більше? А для того, щоб не наробити різних помилок, бувши підлітком, і не жаліти про це все життя! А жити, як християни, чисто, без гріха, навіть у шлюбі! Тому нам випала прекрасна нагода побувати на такому семінарі у Перечині, по оголошенню з попереднього номеру "Світла". Добре, що ще є такі люди, як пані Єлизаветта Лісовська зі Львова, яка, не шкодуючи свого часу, три дні відкривала нам очі на речі, які ми мали би знати ще з школи… Не думайте, анатомію у школах ми не проспали чи прогуляли, просто викладається дуже малий відсоток з того, що ми почули. Вільний секс та контрацепція зараз дуже поширені в теперішньому світі, нажаль, але це правда. Всі вважають це безпечно, бо так говорять реклами, чи кого-небудь власний досвід, але правду і наслідки всі замовчують. Але ми грішимо вже і в шлюбі, користуючись презервативами, спіралями, таблетками чи іншими антизаплідними чи абортативними засобами. Звичайно, починаються обурення та різні запитання на різні ситуації в житті, а це тому, що ми не знаємо, як жити в гармонії з природою. Зараз це все описувати не будемо, бо газету "Світло" прийдеться розширяти!))) Але хочемо наголосити, що шанси про це все дізнатися у нас під носом, а ми нехтуємо, але тоді не потрібно нарікати, коли щось не так, як нам хотілося!!! Дякуємо організаторам зустрічі, особливо о. Станіславу за прийом, пані Єлизаветі за реколекції і всім, хто в який-небудь спосіб спричинився до проведення цієї зустрічі!

Учасники зустрічі, м. Свалява

<   С Т А Т Т І

ВАШІ ЛИСТИ

Чудовий табір

Від 10 до 14 серпня 2009 року відбувся в Синяку табір для дітей, з парафії села Довге.

На протязі тижня, діти за свої добрі вчинки потайки приносили квітку до ніг Діви Марії, яку вставляли до серця. Під час останньої святої меси, принесли це серце повне «добрих вчинків» як жертовний дар. Між жертовними дарами був і розарій, зготовлений з цукерок. Також несли діти і корзинку повну вдячності, де знаходилися листи, які діти написали Господу, як особисте вираження подяки. Їх відвертість напевно вразила серце самого Бога.

Від імені всіх учасників
Кертис Оксана.

<   С Т А Т Т І

ВАШІ ЛИСТИ

Свято в Катехитичному Центрі

Якось непомітно промайнуло літо… Ось і остання неділя серпня - ми, прихожани Ужгородського катехeтичного центру, особливо на неї чекали, причому як діти, так і дорослі. Ще б пак - адже наш отець Бенедикт заздалегідь нам оголосив, що 30 серпня відбудеться спеціальна недільна служба з благословінням дітей на новий навчальний рік. З нетерпінням всі чекали і розваг у дворі катехітичного центру. І ось цей день настав. Гарно вбрані діти, їх батьки, бабусі та дідусі - зал центру був наповнений вщерть. Отець Бенедикт провів службу, благословив наших діточок, котрі щиро молилися Господу Богу нашому і Діві Марії. Згодом всі пішли до двору Катехитичного центру, окрасою якого віднедавна є грот зі статуєю Діви Марії. Звісно, всі одразу пішли до неї, аби ще раз помолитися.

Слід окремо висловити слова вдячності Отцю Бенедикту, сестрам-монахиням, всім, хто доклав зусиль для того, щоб це надвір'я стало таким гарним, доглянутим, зі смаком упорядкованим. Як приємно було просто посидіти на лавицях серед цих чудових дерев і кущів, а квіти - одна краща від іншої - так і вабили око.

І розпочався день відпочинку в доброзичливій, щирій і приязній атмосфері. Були накриті щедрі столи з бутербродами, фруктами, солодощами, проходжу вальними напоями. Кожного запрошували до пригощання. Крім того, чоловіки - бо як відомо, це найкращі кухарі - вже взялися розкладати вогнище і варити гуляш-бограч. А діти, звісно, почали гратися. Причому дітей було стільки, що здавалося, вони прийшли з цілого мікрорайону "Боздош". Прийшли і ті, хто не є прихожанами, але кожному тут були раді - і Отець Бенедикт, і сестрички, кожного запрошували до столу. Діти - від 2 років і геть старші - залюбки гралися в різні ігри, брали участь у змаганнях, і отримували за це спеціальні бали, які потім могли обміняти на солодощі. Атмосфера була настільки приємною і невимушеною, що навіть дорослі почали грати з сестрою у своєрідний боулінг. На перший погляд, це видавалося простіше простого, а насправді не так-то легко було стати переможцем. Малеча бавилася м'ячиками, старші грали в боулінг, інші ігри. Світило сонечко, лунали чудові мелодії, пісні. Справді, Божа благодать була над нами.

А тим часом у приміщенні катехитичного центру отець Бенедикт розпочав гру "Мільйонер", під час якої треба було правильно відповісти на питання із Святого Письма. Виявилося, не на всі питання знаємо правильні відповіді. Зал дружно вболівав за всіх гравців. Переможці одержали призи з рук отця Бенедикта. І кожен ще уважніше читатиме Біблію, звертаючи увагу на поставлені питання.

Потім разом зі священиком ми вийшли у двір, щоб помолитися Діві Марії. У сутінках звучали щирі молитви. Було тихо. Забави дітей вже закінчилися. І тут я звернула увагу, що всі ті діти, які прийшли спочатку просто побавитися, задля розваги, всі вони були тут, серед нас, прихожан, біля Діви Марії! І вони молилися! Можливо, і в такий спосіб приходять до Бога, і завдяки цій недільній службі, організованій Отцем Бенедиктом, стане більше віруючих, прихожан.

І на завершення на всіх чекав неперевершений гуляш-бограч, смаку якого можуть позаздрити будь-які гурмани. Всі залюбки повечеряли перш ніж розійтись по домівкам.

Свято вдалося на славу, всі були задоволені і сповнені Божою благодаттю.

Від імені всіх прихожан хочемо щиро подякувати отцю Бенедикту, сестрам-монахиням, родинному колу, церковній двадцятці, всім щедрим і небайдужим людям, котрі долучилися до цього свята - дітей і дорослих, і зробили його таким чудовим.

Хай Господь і Діва Марія рясно благословлять всіх цих людей!

На святі разом зі своєю мамою була і Евеліна Гірницька,
студентка відділення журналістики.

<   С Т А Т Т І