Світло

головна

2010. №3.

С т а т т і

VII гра КВВ на тему «Дорога до неба» Вже шість років поспіль у суботу напередодні Великого Посту в Мукачівській Дієцезії відбувається гра Клубу Веселих та Винахідливих. Цього року це була вже VII гра... читати далі	Нові служителі в Місіонерській Конгрегації 13 лютого в місті Києві в конкафедральному римо-католицькому храмі св. Олександра з рук єпископа Віталія Скомаровського відбулося посвячення в диякони Юрія Шпака та Владислава Кучака... читати далі
Відвідини єпископа на Водохреща На свято Водохрещі головний пастир нашої дієцезії, єпископ-ординарій, Антал Майнек, навідався до нашої парафії... читати далі	Свято Першого Причастя в Ясіні В неділю, 31-го січня, в Ясіні в римо-католицькій церкві 10 дітей приступило до першого причастя... читати далі
Відзначення дня хворих у Довжанській парафії У неділю, 14 лютого 2010 року, в нашому римо-католицькому храмі Зіслання Святого Духа зібралось багато вірників на Святу Месу... читати далі	200 років парафії святого Яна Непомукського У 2010 році рахівська римсько-католицька парафія святого Яна Непомукського святкує 200 років від свого заснування... читати далі
Страждання у житті Однією з найбільших проблем України сьогодні є здоров'я. І, на мою думку, не тільки України, але і всього світу... читати далі	Все по черзі... Я, коли виходила заміж, казала: ніколи не буду робити аборти. Нізащо! Хоча вагітності в мене всі були важкими, токсикоз протягом всіх дев'яти місяців... читати далі
Піст - це буття? Світ, у якому живемо, не є досконалим. Потрібна йому переміна. Про це свідчить кожна нерівність, найменша несправедливість, кожне зло, кожний гріх. Цілий світ очікує переміни... читати далі	Іcуc був і залишився на ПЕРШОМУ місці КВВ - можливо для декого це просто веселе змагання, проте для нас - це щось набагато більше... читати далі
Привіт - від команди VIP Відбулася вже сьома зустріч Клубу Веселих і винахідливих у смт. Середнє. Тут зібралася найталановитіша молодь... читати далі	Fasching по-свалявськи Розпочав фашанги наш парох о. Роберт Новак привітанням та молитвою, після чого, перерізавши червону стрічку, «Фашанги 2010» було урочисто відкрито... читати далі
Привітання Вірники парафії Пресвятої Трійці с.Драчино вітають свого настоятеля о.Роберта Новака з Днем народження. читати далі	Оголошення... Семінар про методи розпізнавання плідності... читати далі

НОВИНИ

VII гра КВВ на тему «Дорога до неба»

Вже шість років поспіль у суботу напередодні Великого Посту в Мукачівській Дієцезії відбувається гра Клубу Веселих та Винахідливих. Цього року це була вже VII гра, на яку з'їхалася найбільша кількість як учасників, так і вболівальників. Змагалося за першість одинадцять команд, що представляли стільки ж парафій. Крім цього ще з чотирьох парафій були присутні молоді люди як глядачі.

Храм у смт. Середнє ледве вміщав всіх присутніх на службі Божій, що була початком зустрічі. До присутньої молоді з проповіддю звернувся о. Микола Добра. Він спитав молодь: "Чи ви щасливі?" А почувши ствердну відповідь, знову звернувся із запитанням: "А в чому полягає щастя?" І вже сам дав вичерпну відповідь, заохочуючи молодь жити за Божими заповідями та з прагненням Божої благодаті. Наприкінці служби до молоді також звернувся о. Бенедикт Щербан. Він побажав усім доброго настрою на весь день. Нагадав, що головною є не перемога, а участь, бо завжди має перемагати дружба. Після благословення, всі перейшли у шкільний зал, де продовжилася зустріч грою католицького КВВ. Зараз триває рік священства під покровом святого Йоана Марія Віаннея. З цього приводу тема гри була вибрана з його слів: "Дорога до неба".

Конкурс "Представлення" відкрив для "бувалих" учасників нові команди. А "Домашнє завдання" викликало роздуми, навіть сльози на деяких обличчях. Всі команди дуже старалися показати своє розуміння теми "Дорога до неба" і їм це прекрасно вдалося. Чудові костюми, художнє виконання найрізноманітніших сюжетів, спів власних пісень - все було сповнене великою радістю. Були також два конкурси, де бали здобувалися знаннями - це біблійний конкурс та конкурс капітанів.

Протягом всього дня панувала атмосфера радості, дружби, взаємної підтримки та порозуміння. О 18.30 год. трепетна тиша запанувала у залі. Всі конкурси завершились. Зустріч досягала кульмінації. Настала мить визначення переможців та вручення призів.

Дякуємо всім учасникам! Кожна команда отримала невеликий приз відповідно до здобутих балів. Вітаємо переможців! Однакову кількість балів здобули дві команди, що зайняли третю сходинку - Свалява і Ключарки. І дуже мала різниця у балах виявилась між другим та першим місцями. На другій сходинці команда з Великого Березного. Першість здобула команда з Ужгороду.

Після цього молодь Середнього запросила всіх на дискотеку.

Ще фото на згадку і вже прощання з тими, хто від'їжджає. Повні вражень, емоцій за весь день, щоб поділитись всім пережитим вдома з тими, хто не був. Дорогою додому пригадується: "Перемагає дружба..." "Чи ви щасливі?.." Так! Хоча втомлені, але щасливі!

Ви не були присутні? Приїжджайте наступного разу!

влас. кор.

< С Т А Т Т І

Свято Першого Причастя в Ясіні

В неділю, 31-го січня, в Ясіні в римо-католицькій церкві 10 дітей приступило до першого причастя. Це велика подія в їхньому житті, адже тепер прийняли вперше до себе Тіло та Кров Ісуса Христа. Перед даною видатною подією була трьохрічна підготовка, яку проводили Візавер Магдалена та диякон Манкович Шандор.

На початку святої меси діти попросили від своїх батьків благословення й перед вівтарем поставили по одній білій троянді. Після поновлення віри також пообіцяли, що будуть добрими християнами,регулярно ходитимуть до церкви та добре вчитимуться в школі. Перед запропонованими дарами поставили перед вівтарем і свої іграшки, цим самим наголошуючи Ісусові, що відтепер вони хочуть бути дорослими християнами. Дуже важливі моменти Першого Причастя в церкві супроводжувала тиша, потім діти разом молилися подячну молитву, що стали першопричасниками.

На урочистості були присутні й батьки дітей, які були зворушені святковим виглядом своїх нащадків, одягнених в біле. В кінці святої меси діти з батьками подякували отцю Ласло й катехитам. Від отця пароха діти отримали подарунок - пам'ятну грамоту та молитвенник.

Мілчевич Марія, катехит

< С Т А Т Т І

Відзначення дня хворих у Довжанській парафії

Святий апостол Яків у своєму листі пише: "Нездужає хтось між вами? Хай прикличе пресвітерів церковних і хай вони помоляться над ним, помазавши його олією в ім'я Господнє , і молитва віри спасе недужого, та й Господь його підійме; і як він гріхи вчинив, вони йому простяться." (Як. 5, 14-15)

У неділю, 14 лютого 2010 року, в нашому римо-католицькому храмі Зіслання Святого Духа зібралось багато вірників на Святу Месу. Отець Адріан звернув увагу всіх нас, щоб ми сьогодні більше задумались над Таїнством Єлеопомазання. У своїй проповіді, крім інших слів, сказав і такі слова: "Помазання хворих - це коли сам Ісус доторкається до недужих. Інколи неправильно сприймаємо це Таїнство. Люди довгий час це помазання хворих вважали як «останнє помазання» в житті, а після цього скоро прийде смерть. А так, боячись смерті, не бажали приймати це Таїнство. А скільки втратили Божої благодаті, яку Господь виділяє через це Таїнство? Таїнство Єлеопомазання не є Таїнством тих, які вже помирають. У цьому Таїнстві хвора людина зустрічається з Ісусом, який її зцілює."

Отець в кінці своїх слів наголосив: "Знаємо, що хвороба, страждання і смерть є наслідком не тільки первородного гріха, а й особистих гріхів. Не дивлячись на наші гріхи, слабкості Бог нас і так любить і складає на нас надію. Не біймося в цьому Таїнстві зустрітися з Христом - лікарем нашої душі й тіла!"

У храмі під час Святої Служби Таїнство Єлеопомазання прийняло 61 вірник, а вдома його було уділено 31 людині.

Учасниця Таїнства Єлеопомазання
с. Довге

< С Т А Т Т І

РОЗДУМИ

Страждання у житті

Однією з найбільших проблем України сьогодні є здоров'я. І, на мою думку, не тільки України, але і всього світу. Якщо ж подивимося на країни, що розвиваються, на Африку та Азію, чи Південну Америку або Океанію, не можемо не констатувати, що добрі лікарі та медицина потрібні, як сіль, як невід'ємна частина нашого життя.

11 лютого ми святкували XVIII Світовий день хворих. У католицькому календарі на цей день припадає спогад про Діву Марію Лурдську, завдяки якій багато хто одужав, позбувся своєї хвороби.

Святіший Отець Бенедикт XVI у своїх промовах особливо звертається до хворих, котрі проживають останні дні життя, а також до невиліковно хворих. У різних кінцях нашої планети це відбувається не однаково.

Піклуватися про хворих означає віддавати багато сил та виявляти терпеливість. Але з другого боку, піклуватись про хворих означає також велику заслугу перед Богом. Пригадаймо собі лише притчу про останній суд, що розповів Господь Ісус: "Бо я голодував, і ви дали мені їсти; мав спрагу, і ви мене напоїли; чужинцем, хворим, у в'язниці... і ви послужили мені... Усе, що ви зробили одному з моїх братів найменших - ви мені зробили..." І за все це приймає їх до Божого Царства. Не сказав: "Ви багато молилися" чи "Довго залишалися у храмі"... Сказав: "Усе, що ви зробили або не зробили"... Бачимо, що ставить наголос на служіння тим, хто цього потребує. Багато разів і сам дає приклад, коли лікує хворих, калік, сліпих та глухих. Якщо, отже, хочемо заслужити Боже Царство, то зрозуміло, що маємо робити.

Наступна річ, що сьогодні нас цікавить, це - як переживати власне страждання. Мабуть жодна людина не обмине запитання: "Чому саме я?" Запитуємо, чому Бог це допустив саме на нас, чи хоче за щось нас покарати? Тому є запитання ЯК переживати власне страждання. Колись я прочитав думку: "Легко даємо поради хворим, коли ми здорові". Мені ж помагає лист про страждання, написаний Йоаном Павлом ІІ, людиною, котра знала, що таке страждати: "Якщо це правда, що страждання має значення покарання тоді, коли пов'язане з провиною, однак навпаки не є правдою, що кожне страждання є наслідком провини і є покаранням" (Salvifici doloris 11.) Святіший Отець посилається на книгу Йова, де говориться про чоловіка, що переживає тяжкі іспити, але каже, що це не є покаранням, бо він не почувається винним настільки, щоб мусив терпіти такі великі страждання. У кінці книги це підтверджує і сам Бог. Цією книгою ламається погляд на страждання як на покарання.

Брати і сестри, страждання є, насамперед, таїнством, що нас пронизує. Думаю, що більш-менш є зайвим запитання, чому страждаємо так як страждаємо. Кожен може своє терпіння принести Богу як жертву і в такий спосіб випросити собі багато заслуг, випросити собі вхід до Божого Царства. Господь Ісус обі-цяв убогим, голодуючим, плачучим, тим, котрих будуть ненавидіти, котрих будуть зневажати, що будуть звільнені від всього страждання, а їхнє нарікання зміниться на радість. Навіть підбадьорює нас, щоб ми раділи у стражданні, бо маємо забезпечену винагороду у небі.

Брати і сестри, страждання є таємницею. Приймаймо його в цьому значенні. Нехай не буде для нас інструментом бунту проти Бога та ремствування, але нехай стане для нас дорогою до Нього. Згадаймо собі слова блаженної Матері Терези, матері хворих та найубогіших: "Найгіршими хворобами не є проказа чи туберкульоз, але усвідомлення, що я нікому не потрібен, ніким не люблений, всіма покинутий". Даймо відчути нашим хворим братам і сестрам, що думаємо про них. А якщо страждаємо, нехай це буде співучастю нашої любові до Бога.

о. Адріан Коваль
Довге

В особливий спосіб звертаємося до старших та хворих людей, які не займаються активною діяльністю. Не піддавайтеся спокусі, що Ваше життя втратило зміст!

Ви можете допомогти у проекті захисту життя тим, що будете молитися та жертвувати свої страждання. Можливо саме Ваша молитва врятує життя якоїсь дитинки або дасть сміливість жінці зберегти своє дитя.

Ви можете зателефонувати нам і підтвердити свій намір молит

< С Т А Т Т І

НЕВИГАДАНІ ІСТОРІЇ

Все по черзі...

"Все життя я старалася помагати людям, нікого не осуджувати, нікого не ображати... от хіба-що аборти..."

Інформація з медичного форуму. Повідомлення: "Я зробила аборт і з того часу не знаходжу спокою, страждаю почуттям провини. Допоможіть." Відповідь лікаря: "Уявіть собі у всіх деталях безлюдний острів: пальми, кокоси, синій океан... Залишіть вашу проблему там. І ніколи не повертайтесь."

Інше повідомлення: "Допоможіть! У мене великий термін вагітності, близько тридцяти тижнів. У моєму житті все різко змінилося, я більше не хочу дитину. Що робити? Можна щось попити і викликати викидень?" Відповідь лікаря: "Ні, в жодному випадку. Ви помрете. А Ви спробуйте по соціальним показанням пройти, Вам не відмовлять".

Бабусина сповідь

Я, коли виходила заміж, казала: ніколи не буду робити аборти. Нізащо! Хоча вагітності в мене всі були важкими, токсикоз протягом всіх дев'яти місяців, я все рівно носити любила і народжувати любила. Народжу - і живіт до спини прилипає, такою худою була. Четвертого народила в тридцять сім і сумувала: все, останній. А в сорок два знову вагітність. Вже і плакала я: соромно якось народжувати у такому віці, і чоловік хворий. Хоча б хтось слово сказав: не роби! А, яке там. У церкву прийшла, плачу. Жінки одна другу питають: що це в неї сталося? Аборт не хоче робити? Найшла через що переживати: всі роблять. А я все просила: Господи, не допусти! Не допустив же Господь маму до аборту: прийшла у лікарню - закрито, другий раз прийшла - лікаря не було. І не пішла більше. Народила близнят, які того ж дня померли. Хрестили їх дома, а потім у церкві священик доповнив. Ось так, а то який би гріх на душу взяла: двох зразу. От я і просила, щоб не допустив мене Господь. Та все-таки пішла на аборт. Лікар мене спитала: Що ж ти, мила, плачеш, боляче тобі? А я кажу: та хіба в цьому біда? Я ж дитя своє вбиваю. Лікар так очі віркрила, наче перелякалась. І каже: а що нам тоді робити? Що нам казати? Страшно. Чоловік потім мені сказав: "Я думав ти більше ніколи не будеш усміхатися". Інфаркт у мене зразу, і з того часу сердечниця. Так, мені виростити було б набагато легше дитинку, ніж вбивати. Дівчинка була б у мене. Я точно знаю, що дівчинка: у сні бачила її.

Незабаром мені вісімдесят років. Одну дитинку Господь забрав, я свідомість втрачала від горя, другу вбила. За померлого хлопчика день і ніч Богу дякую, що Він забрав його: я і в церкву знову почала ходити, і не боялася нікого. А про вбиту дитинку жалію! Скільки ж уже років пройшло, і все рівно жалію! Діти - це ж радість.

Майстриня на всі руки

О сьомій дзвонить будильник. Вона йде вмиватися. З дзеркала на неї дивиться симпатичне обличчя з веснянками. Сьогодні у неї день народження. У декого заведено так, щоб у цей день чоловік першим встав і зранку подарунки дарував, але вона не любить, коли чоловік бачить її заспаною та невмитою. А подарунок він зазвичай дарує ввечері, так що вона весь день очікує на сюрприз.

Алінка сьогодні у бабусі, отож в садочок її не потрібно вести. Встає чоловік, сонно чмокає в щоку, потрапляє у вухо. Вона варить вівсянку на воді: вони з чоловіком ведуть здоровий спосіб життя. До вівсянки додаються фрукти.

На роботу чоловік не підвозить, тому що всього дві зупинки. Он, однокласниця, Юлька Титова, з гарненькою товстенькою дівчинкою. Вона радісно вітається, ніжно щипає за щічку товстушку. Фасон платтячка у неї незвичний, дуже гарний, треба запам'ятати і спробувати пошити Алінці. Хоча в наш час ніхто не шиє, а вона умудряється і пошити, і зв'язати, і приготувати вишукано. Чоловік пишається: майстриня на всі руки. Так, руки в неї вмілі і гарні. Тільки тепер лак на лівому мізинці трохи облупився.

На роботі все як завжди, сіро і буденно. Стукають обдерті двері. Вона проходить по коридору. Зранку вже багато людей, хоча буває й гірше. Знову ця сидить. Зніяковіло опускає очі. Треба з нею строгіше. А ось тітка сорока років, дуже повна, ноги, як у слона. І про що люди думають, не можна доводити себе до такого. Вона із задоволенням переводить погляд на свої стрункі ноги у стильних колготках.

Роботу починає не відразу. До неї забігають пошушукатись колеги. Коробку дарують таку саму, як минулого разу, вона саме такі цукерки любить. Навіть квіти принесли, хоча кволенькі, та все ж таки знак уваги. Люди все-таки сердечні. Сьогодні довше поп'ють чай.

Не працюється сьогодні. Вона механічно записує, ставить запитання. Вичитує ту - також розсіяно. Та просить розібратися з нею якомога швидше - а ніколи. У голові летять думки: що ж подарує чоловік? Він у неї вигадник.

Товстуху вже час госпіталізувати, переношує.

Після чаю час йде швидше. Зараз все закінчить - і додому.

Все, остання. Сидить бліда, налякана. Таких вона найбільше не любить. Вона напускає на себе поважний вигляд, але її хороший настрій перемагає. "Нічого, до весілля заживе", - намагається підбадьорити перестрашену. Як завжди, з такими не щастить. Вона ніяк не може роздавити головку дитини... тобто, об'єкта. Нарешті з цим покінчено, її залишки складені у пронумерований пакет. Тепер вимити руки пахучим милом, забігти за Алінкою і накрити стіл. Так, скоро Пасха. Вона ніяк не вирішить: самій пекти паску чи купити готову?

www.aborti.ru
переклад редакції газети «Світло»

Шановні Читачі!

Нам приємно, що болюча тема абортів та захисту життя схвилювала вас, про що ми дізналися з ваших листів та дзвінків. Тому ми повертаємося до цієї теми і закликаємо вас стояти на захисті життя.

Приймаючи власних дітей ви вже даєте гарний приклад. Але якщо хтось поділиться з вами тим, що боїться прийняти дитинку і має намір зробити аборт, то зробіть все для того, щоб спасти цю душу. Ніколи не засуджуйте цю жінку, а радше вислухайте, підтримайте та спробуйте знайти рішення на захист життя.

Звертайтеся за телефонами довіри, що працюють у нашій церкві:
050-53-44-323, 050-17-17-131
або пишіть на е-mail: turbota.ab@gmail.com

Захистімо життя!

АБОРТ лат. abortio - викидень. Переривання вагітності - interruptio graviditatis - означає штучне її закінчення в терміні, коли плід ще не здатний до поза утробного життя.

(продовження, початок у № 1/2010)

Питання №4: Чи є ліки RU 486 вдалим рішенням проблеми на відміну від аборту?
Відповідь: Це потужний синтетичний стероїд, що викликає аборт у матерів зі строком вагітності від 5 до 7 тижнів, використовується у Франції та Великобританії. У США Бюро контролю за фармацевтичними засобами й продуктами харчування оприлюднило заяву, де висловило тривогу з приводу ліків RU 486, заборонило його імпорт для особистого користування, тому що воно небезпечно для жінок. Це зовсім недавно перед передачею патенту його виробник - фармацевтична фірма (французька фірма Roussel Uclaf) рекомендувала застосовувати його тільки попередньо підготувавши все для надання термінової реанімації, якщо буде потреба. "RU 486 не є ліками легкого застосування" - заявляє Едвард Салінг з фірми Roussel Uclaf., - "Жінка, що бажає припинити вагітність за допомогою цього засобу, повинна буде "жити" з абортованим плодом у своїй утробі не менше тижня. Це жахливе випробування для психіки жінки".

Питання №5: Як виконується аборт за допомогою відсмоктування?
Відповідь: Під час аборту за допомогою відсмоктування поступово розширюють зовнішній канал шийки матки. Для висмоктування плода, всередину матки вводять трубку за допомогою якої плід видаляють. Відсмоктування роблять за допомогою пристрою, схожого на пилосос, але цей пристрій набагато потужніший. Причиною смерті плода є розчленування його ручок і ніжок. Шматки плода перетворюються на криваве місиво. Цей метод використовується найчастіше.

Питання №6: Яким чином виконується аборт за допомогою скоблення?
Відповідь: При методі розширення шийки матки й скоблення, у матку вводиться інструмент у формі довгої загостреної ложи, яким скоблять стінки матки, видаляючи в такий спосіб її вміст. Цей метод, що іноді доповнюється відсмоктуванням, використовується для хірургічного лікування кровотеч невагітних жінок.
Питання №7: Які засоби використовуються для вбивства плода, що має строк життя в утробі матері від трьох до дев'яти місяців, у тих країнах, де це дозволено?
Відповідь: Захисники абортів використовують різні методи для вбивства утробного плода в другі й треті місяці вагітності. До них відносяться розширення шийки матки вилучення плода з організму, ін'єкція гіпертонічного розчину солі, застосування простагландинів вихолощування та аборт за допомогою часткового народження.

Питання №8: Яким чином діє аборт за допомогою розширення шийки матки й витягування плода?
Відповідь: У випадку аборту методом розширення шийки матки й витягування плода, шийку матки примусово розширюють. Вона повинна бути розкрита більше, ніж при методі відсмоктування, застосованому в перші три місяці життя, тому що жертві що повинна бути розчленована, вже від 13 до 24 тижнів, і отже, вона більша за розміром. Тому що кістки плода більш міцні, для розчленування (спочатку ручок та ніжок, потім спини) використовують щипці. Наприкінці розбивають на шматки череп, для того, щоб можна було витягти методом відсмоктування голову. Шматки плода можуть витягатися накладанням акушерських щипців, які мають форму кільця. Під час цієї процедури для плода не застосовується ніяка анестезія (наркоз), тому що категорично заперечується агонія цієї беззахисної жертви.

Матеріал опрацювали
о. Адріан Коваль та Пилип Віктор
Довге

< С Т А Т Т І

Піст - це буття?

Світ, у якому живемо, не є досконалим. Потрібна йому переміна. Про це свідчить кожна нерівність, найменша несправедливість, кожне зло, кожний гріх. Цілий світ очікує переміни. Дехто вірив, що звершить її суспільна революція. Другі покладалися ще на іншу революцію. Багато людей з великим довір'ям дивиться на розвиток науковий та технічний і у ньому покладає надію. Є такі, що переміну світу бачать у могутності еволюції. Програм і помислів на цю переміну було вже чи мало. Серед них є також вороги Хреста Ісуса. Це ті, яких прагнення є земними, котрі джерело і могутність переміни бачать лише у тому, що дочасне.

Переміни потребує насамперед людина. І не від разу великі - зміни системи, про глобалізацію чи реприватизацію, не йдеться про господарчі чи суспільні чудеса. Найчастіше переміна відноситься до сірої дійсності, в котрій, з нашої вини, повно абсурду та протиріччя...

Гірська місцевість. Чисте, кришталеве повітря, сонце, білий сніг і чарівний краєвид... присів я з другом у маленькому ресторані. Вище бар стійки великими буквами: "Курити заборонено". П'ємо чай з лимоном. Заходить двоє молодих людей. Роздивляються. Можна було збагнути, що з собою дуже здружені. Вона присіла поруч. Він підійшов до буфета, по дорозі підкурив цигарку. Я звернувся до жінки, щоб попросила його загасити, що її він вислухає. Мене би певно не вислухав та й шкода здоров'я. Тут вказав на надпис. Підійшла до нього. Загасив. Ледве це зробив як власник ресторану сказав, що можна курити. Я подумав, що не хоче втратити клієнта. Повернувши погляд бачу другий надпис: "Алкоголь шкідливий для здоров'я". Такі надписи бачимо в багатьох місцях. Але це ніщо в порівнянні з великим плакатом, який більш виразно промовляв, що особа, яка в цьому місяці вип'є найбільше пива, може виграти лижі... І як тут бути не збентеженим такою непослідовністю.....

Доводиться нам жити у світі повному протилежностей. Що далі робити, аби не розгубитися в тому лабіринті? Як зберегти здоровий глузд? Адже такі "дрібні протилежності" наздоганяють нас і в іншому вимірі, вже більш особистому. Також у власній душі неодноразово відчуваємо роздор, колотнечу, суперечки, яких так по правді не хочемо. Який є вихід? Яка є дорога переміни? Слухати Того, котрий має - тільки Він! - слова життя вічного. Слухатися Його голосу, хоч він тихий та приглушений іншими "звуками світу". Велика таємниця Господнього Переображення описана у Євангелії від святого Луки закінчується словами: "Це Син мій, Вибранець, слухайте Його!" Тільки слухняність Божому Синові приведе нас - і світ - до справжніх перемін.

Щоб любити правдиво світ,
Треба розвернутися спиною до світу,
А обличчям до Бога!
Щоб любити правдиво Бога,
Треба любити правдиво світ,
А весь його бруд очищувати в Хресті!
Щоб любити правдиво себе,
Треба загубити свою душу у Господі,
Як ніч губиться в ранньому світанку,
Як світанок ранку в обідньому сонці.
Сергій Равин

Важким є життя, коли навколо стільки несправедливості та егоїзму. Непросто є загубити свою душу у Господі. Але тільки, коли ми в Ньому, звершується переміна нас самих і середовища, в якому живемо. "Стійте так у Господі, любі мої!" - заохочує святий Павло. Це ж Христос був на початку навернення і переміни Апостола Народів, святих Августина і Франциска та багатьох інших....

Так, Його маємо слухати, Сина Божого! Так, "наше громадянство в небі, звідки і Спасителя очікуємо, Господа Ісуса Христа, який перемінить наше понижене тіло, щоб було подібним до Його прославленого тіла". Тож треба нам міцно стояти в Господі!

Для християнина джерелом переміни є Христос. Це Він запевнює нас, що через терпіння можемо дійти до слави воскресіння. Піст є особливим часом, коли наші думки і надії скеровуємо до Божого Сина. Церква кличе нас, щоб ми очистили наші серця від неупорядкованих прив'язаностей і серед дочасних речей турбувалися про вічне спасіння. Міць черпаємо тільки з Тебе, Ісусе Христе, Сину Найвищого Бога! Щасливі, котрі в щоденній Євхаристії знаходять фундамент буття в Тобі.

Хробак

< С Т А Т Т І

ВАШІ ЛИСТИ

Іcуc був і залишився на ПЕРШОМУ місці

КВВ - можливо для декого це просто веселе змагання,проте для нас - це щось набагато більше. Оскільки саме завдяки приготуванням та репетиціям ми зблизилися ще більше та зміцнили свою віру. Кожна хвилина, яку ми проводили разом стала незабутня, бо була сповнена переживаннями та веселощами. Інколи здавалося, що в нас нічого не вийде, але саме підтримка один одного підбадьорювала кожного.

На репетиціях не обійшлося без травм: синці, поламані пальці та нігті, головний біль, втрата голосу. Але, незважаючи на те, ми цілі та неушкоджені прибули 13 лютого в Середнє на КВВ. Було приємно бачити на Службі Божій багато знайомих та нових облич. У храмі зійшлося безліч молоді з різних міст та сіл Закарпаття, але відчувалося, що всіх щось спільне об'єднує. Ми почувалися як велика родина, з'єднана одним Духом, веселим настроєм та прагненням принести кожному радість.

Цілий день пройшов дуже активно та динамічно. Нас переповнювали різні емоції: хвилювання під час виступу, радість за здобуті бали. Звісно, що відчули і розчарування, але ми все пережили, бо Ісус у наших серденьках займає перше місце, а це, як нам здається, набагато важливіше.

Ми дуже задоволені, що КВВ проводиться кожного року. Радіємо, що можемо брати участь. Оскільки спогади про нього живуть в нас ще довго після КВВ. Тож щиро дякуємо всім організаторам цього чyдового, веселого та християнського змагання. Хочеться також подякувати нашим отцям: о.Антону, о.Адамові, о.Миколаю та о.Станіславу, які підбадьорювали та знаходили для нас час. Особлива подяка нашим дорогим сестрам: с.Кларісі та с.Улріці, які завжди мають відкриті серця для нас.

молодь із Вел. Березного "Діти Світла"

< С Т А Т Т І

Fasching по-свалявськи

Розпочав фашанги наш парох о. Роберт Новак привітанням та молитвою, після чого, перерізавши червону стрічку, «Фашанги 2010» було урочисто відкрито. Першими свою фантазію і майстерність показали наші свалявчани, продемонструвавши музичний конкурс з яким виступали на КВВ.

Щоб ніхто не нудьгував, ми приготували конкурси для дітей, молоді та старших. За участь та кмітливість учасники конкурсів були нагороджені різними подарунками: м'якими іграшками, магнітиками, розмальовками, олівцями, брелками, свічками, і т.д. Найкмітливішими учасниками були: Даніель, Габріела, Олександра, Юрик, Янка та Христинка. Щоб всім вистачило енергії і на танці, і на конкурси ми вирішили підкріпитися і була проголошена кофе-пауза. До залу зібрали нас ведучі, які зіграли скетч-сценку "Дві глухі", чим усіх розсмішили.

Всі танцювали до упаду, але, на жаль, час швидко проминув. Пролунала остання пісня і всі гості, отримавши сердечко з роздумами на Великий Піст, вирушили пританцьовуючи додому.

Дякуємо всім присутнім і всім, хто в який-небудь спосіб допоміг провести це свято.

M&M

< С Т А Т Т І